Жахлива тривога охопила всю родину, коли літня жінка зникла в лісі під Полтавою. Історія, яка могла завершитися трагедією, цьогo разу обернулася справжнім дивом — завдяки швидким діям рятувальників область ще раз довела: надзвичайники варті довіри навіть у найгірші моменти.
## Подробиці пошуку: паніка, сльози, ніч у лісі
Все сталося ввечері неподалік одного з сіл Полтавського району. Жінка, якій понад 70 років, вирушила збирати ягоди. Нікому навіть на думку не спадало, що простий похід у ліс обернеться нічною драмою. Коли до сутінків вона не повернулася додому, рідні стривожено зателефонували до служби порятунку. Співрозмовники на лінії 101 почули їхні голоси, повні відчаю й майже безнадії — але, як виявилося, таки не марно.
Рятувальники одразу зорганізували пошукову операцію разом із поліцейськими та місцевими. Дерева, темрява, кожен шерех лякає. Холод проникає під одяг, а мобільний у кишені — мовчить. Проте волонтери починали із простого:
– Гукали ім’я жінки
– Вимикали ліхтарі — слухали, чи не почують відповідний крик
– Обстежували стежки й узлісся
– Обрізали гілки, щоби не поранитись
## Співпраця та людяність: як працює команда
Пошуки тривали кілька годин. Тут і терпіння, і витримка, і навіть гумор на межі (бо інакше не можна), і, звісно, взаємна підтримка. Один із рятувальників жартував: “Наші ліси — не Амазонка, але нічого собі такі нетрі. Добре, що ми з ними вже на ти!”. Місцеві допомагали: “Може, вона біля старого дуба пішла — завжди там ягоди збирає”.
– Поліція — координує радіозв’язок і документи
– Місцеві — підказують маловідомі стежки
– Рятувальники ДСНС — прочісують квадрати
Всі разом — із ліхтарями, із собаками, із вірою. Робили спільне діло. Було страшно, але ніхто не здався.
## Щасливий фінал і подяка рятувальникам
Близько другої ночі нарешті — голос із темряви. Жінка лежала під деревом, знесилена, але жива. Змерзла, щось пошкодила в нозі, але при свідомості. Їй допомогли встати, загорнули в ковдру, одразу дали води. Сльози, радість, міцні обійми. Напевно, ще одну ніч в лісі вона б не пережила.
Швидка вже чекала на узліссі, медики оглянули бабусю та відвезли в лікарню. А рятувальники зітхнули, обійняли колег, дехто навіть посміхнувся — бо в такі дні віриш: попри втому та страшну реальність війни, врятоване життя — це найкраща дяка для кожного з них.
## Корисні поради для тих, хто йде до лісу
Щоби не опинитися в подібній ситуації, варто:
– Повідомляйте рідних, куди йдете
– Беріть із собою ліхтар і заряджений телефон
– Одягайте яскравий одяг, щоб вас було легше помітити
– Не забувайте про воду й легкий перекус
– Якщо заблукали — краще зупиніться й подавайте сигнали (гукайте, стукайте, світите ліхтарем)
Дбаємо одне про одного. І пам’ятаємо: поруч завжди є ті, хто прийде на допомогу, навіть коли, здається, вже пізно.
Берімо приклад із рятувальників — і в серці, й у справах.